Дай розламати твій панцир і збрую
Склади окремо в ріллю їх земну.
Я краще поле тобі намалюю,
Я краще в трави тебе одягну
Покинь шолом - нехай ржа його точить,
У небо синє блакиттю дивись.
Забудь усіх,хто війну напророчив,
Ти слухай вітер і просто спинись
Почуєш співи трави, шепіт гаю,
В квіткові руна опустиш долоні.
«Я брати меч тобі забороняю!»-
Голос землі запульсує у скронях