Болісні думки,
Білою примарою
Утікаю в сни
Так чекаю усмішок-
Бачу вовчий зирк.
Почуття без домішок
Перейшли на "ти"
Все напівзруйноване
І напівживе,
Надто глазуроване,
Та таке гниле
Брами там на коліях,
І трава на східцях,
Біль стоїть навколішки,
Хоче помолиться
Лють свою заварюю
В білій кавоварці.
Я себе не схвалюю.
Просто серце- в кварці
Час плює у душу
І малює зморшки.
Все змінилось дуже,
Лиш душа- нітрошки
Безнадійна віра
В краще майбуття-
Моя дика прірва
І моє життя
Маю тільки каву
Із усіх надій,
Болісну отраву-
Із-під довгих вій
Книги і папери,
І маленька доня
Не дають напевно
Біль спинить у скронях...