Перше враження – де я? Що це? Не сподобалось. Квіткова площа, так я називатиму це місце, – змінила моє враження. Запахи через мій ніс наповнили організм. Приємно.
Австрійці, поляки, угорці, гадаю, що й литовці будували, перебудовували це Місто. Нарешті, росіяни з українцями також це робили. Вони зробили Його дуже затишним. Але я майже одразу відчув, що це Місто для мене чуже, не моє, навіть не близьке. Відчув я це після найперших кроків, які я зробив на цій землі – крізь чутно мову звичну для мене, але я не звик, що всі навколо спілкуються нею, ще й з дивним акцентом.
Але й приємного тут теж багато, принаймні не мало. Хоча б взяти пам’ятник Адонісу. І для мене, як для грека, це дуже приємно. Ще книгарні всюди. Вони перетинаються з кав’ярнями, зі старовинними будинками, вулицями, врешті-решт з бруківкою, яку полірують колеса автівок.
Сиджу в самому центрі Міста, п’ю лимонад. Але не просто так. Я п’ю його із їхнім королем. Хоча він і колишній, але ж король. Найприємніше враження...
Сашко Желе 14.07.08
Львів
