|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
"Шторм"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Именинники
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 358
Авторов: 0 Гостей: 358
Поиск по порталу
|
Для печати
Добавить в избранное
Фіолетовий колір. Джаз та морозиво з ідіотами (украинский) (Рассказ)
Автор: Сашко Желе
Декількасекундна мить, яка може бути майже нескінченною, виводить безліч варіантів розвитку самої себе. Мить без часу, мить із часом. Мить. Скінчитися вона невзмозі, але ж то є мить, яка б вона не була: миттю солодкого сну чи миттю перед нерішучістю зробити пропозицію навколішках, коли колінами в багні стоїш. Думати зробити крок вперед чи просто залишитися стояти на місці. Місці, без єдиного клаптика стійкого простору, наче в космосі без скафандру вижити й врятувати планету від уявної кремезної каменюки чи від фіолетових прибульців, яким фіолетово щодо Землі. Ніхто ж невзмозі здогадатися, що вони просто хотіли попоїсти найсмачнішого морозива, яке лише може бути в Парижі. Три різнокольорові кульки в стаканчику, кольору невідомо- далекої планети, де є два Сонечка, які смажать інопланетян нескінченно довго, і де музика, схожа на джазові імпровізації сакса. Без тих лунань їхня цивілізація згасне, наче різнокольорові кульки морозива на двох Сонечках, які нескінченно смажать іншу, вже не таку поодиноку планету, де фіолетові істоти живуть лише задля джазу та морозива, з іншої, зеленої, планети, де люди знищують один одного просто тому що то є потрібним їхнім розумнобезглуздим народам із проблемами, які вони вже не вирішать. Проблему власного ідіотизму, якому немає межі, навіть у космосі. Ідіоти заселили кулясту кулю із континентами на її тілі, як шрами після опіків, опіків від прибульців фіолетового кольору... Sашко Желе 6.10.2008
© Сашко Желе, 08.01.2009 в 01:02
Свидетельство о публикации № 08012009010252-00089901
Читателей произведения за все время — 214, полученных рецензий — 2.
Оценки
Голосов еще нет
РецензииЭто произведение рекомендуют |
