Тобі не зупинити вітер,
Та не згасити світ зірок,
Рукою сонце не закрити
Та не зробити перший крок.
Тобі не обійняти небо
Та не приборкати вогонь.
Ця ніч спекотна не для тебе,
Цей меч не для твоїх долонь.
Та я не дівчина, я – воїн,
Пісні та воля – мій талан.
Я вже не пам’ятаю болю –
Його забрав нічний туман.
Шукай мене, та тільки в полі,
Там простір є для білих крил.
То степова примхлива доля
Мене веде за небосхил.
Ти не забудеш білі ночі.
Я просто неба залишусь.
Тобі вже сняться мої очі
Та полум’я завзятих вуст.
Тобі мене не наздогнати:
Мій шлях на північ, до снігів,
Але я буду пам’ятати,
Як ти вночі мене зігрів.
