Ой ти степу туман,
У буремному шалі
Тут гуляв отаман!
Коли горло Вкраїни
Затискала петля,
Його злетом орлиним
Надихнула земля.
Як легенда остання,
Героїчна й сумна,
У віках не розтане
Слава батька Махна.
Провідник непокори,
Дух незборний землі,
Пролетів метеором
В більшовицькій імлі.
Ще і зараз ночами
В подніпровських ланах
Гуляйполя тачанок
Не стихає луна.
В гожий день подивися
З тихим щемом в душі
На небесні ці висі,
На Славуту в тиші,
На безкрайні ці далі,
Їх замріяний стан…
У буремному шалі
Тут гуляв отаман.
