Зі сторони лише побачиш
Ти наслідки вчорашніх втіх
Собі ніколи не пробачиш
Так тяжко жити, а чому?
Напевне ти і сам не знаєш
Та знаю я, мабуть тому
Що ти живу ще душу маєш
Вона у полум’ї горить
Не знає в світі цім спокОю
Тобі цей світ не зупинить
Проте душа завжди з тобою
Не маєш ти інакших мрій
Як зупинитись на хвилину
Та безліч згублених надій
І не дадуть тобі спочину
Навіщо в світі ти живеш
В якому нездійсненні мрії?
Немає спокою, та все ж
В душі пала вогонь надії
Світ збожеволів, що ж нехай
Нехай іде за течією
Твій дух надії не втрачай
А грійся і живися нею
Поглянь на себе, хто ти є?
Чи ти потрібен в цьому світі?
Чи варте щось життя твоє?
А чи швидкій подібне миті?
Яка спливе без жодних слів
І навіть сліду не залишить…
Що ти полишити хотів?
Чом вітер листя так колише?..