Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"партитура"
© Нора Никанорова

"Крысолов"
© Роман Н. Точилин

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 424
Авторов: 0
Гостей: 424
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

Тече ріка, швидка, крута,
Міандрами блукає
І в той ріки два рукава – своє ім’я ховають
Одне: - як ніжний квіт весни,
І запах трав на лузі,
Сором’язливий спів птахів
закоханій подрузі.
А інше – палке як вогонь,
Як камінь з крицей тверде,
І вище за усіх тополь,
І як людина вперте.
«Вона»  - тече міжі берез,
Високих трав духмяних,
Вбирає з ними синь небес,
Зелений світ глибині.
А «він» же – лився серед гір,
Спускався у долини,
І звірі пили його сіль,
Зірки себе топили.
Два витоки – ріка одна,
Зустрітися не можуть,
Як лівий й правий береги -
Завжди разом й не схожі.
«Він» їй казав, її шукав,
Бажав хоч доторкнутись,
Зігнувся весь, між гір блукав
Шукав її повсюди,
«Вона» - тендітна і тонка,
Сором’язлива діва,
Не чула стогін юнака,
Що хвилями донісся,
Пройшли роки,
Біжить ріка,
Така ж тонка, тендітна,
І лівий, правий береги
Низькі та непомітні.
Між лук і трав тече вона,
Нікого не цікавить,
А що ж з тим «хлопцем» молодим,
Знайшов «її», ту кралю?
Він заблукав між сивих гір,
Пробитися не в змозі,
І кликав «милу», потім впав,
Пішов під землю зовсім,
Але гаряча, сильна «кров»
Не стала зупинятись,
Пробився гейзером крізь лід
І людям дарить радість.
© Ирина Счастливая, 06.09.2011 в 19:49
Свидетельство о публикации № 06092011194914-00231256
Читателей произведения за все время — 35, полученных рецензий — 1.

Оценки

Оценка: 5,00 (голосов: 1)

Рецензии

Hornet
Hornet, 18.09.2012 в 14:10
1. Меандр!
2.Киці (кого-чого-дивись Відмінки(по-москальські-Падежи))
3.Тополь (по-москальські)-по нашому = тополя
4."Пробився гейзером крізь лід
І людям дарить радість" - символічно!!!

Это произведение рекомендуют