У темих хащах бродять звірі.
Ти думав я тобі повірю?
Ти розсмішив мене до сліз!
Ти вигадав для мене море –
Одвічний рух, одвічний страх.
А я ходила по зірках,
І пилом заїдала горе…
Ти вигадав для мене ніч.
А я цю вигадку схопила –
З одного краю підпалила,
А інший кинула у піч.
Тоді ти вигадав кохання…