Його повинен кожен мати.
Чи йти по острію ножа –
Лише тобі це обирати.
Чи йти повинен, як ото
Ідуть трусливі і безчесні,
Сховавшись під чуже крило,
Від негараздів всіх небесних.
А інші що? Грошей побільше –
І в них весь сенс? Це ж просто сміх!
Прокиньтесь, люди! В грошах щастя?
В вогонь їх бросити не гріх!
І хай отам собі палають
Сучасні ідеали люду,
Медалі розкоші. Згорають,
Та може хоч тепліше буде.
Хто бачить сенс життя у грошах
Нехай згорить на тім ж кострі!
Картина буде, наче рожа
Свої скидає пелюстки.
Хто бачить сенс лише в наживі –
То тим к чортам у пекло слід.
Цих бездуховних хай віднині
Чортяки смажать на обід.
Чи сенс, по суті, у житті,
Житті того, для кого жити,
Кому віддати всю любов,
Усе, що є в цілому світі?
Самопожертва? А нехай!
Так бачиш ти свій сенс єдиний,
Коли готов усе віддати
Для щастя іншої людини.
Для цього жити слід, вважаю,
Для діточок та для онуків,
Від їх народження й надалі
Давати допомоги руку.
Тебе згадають покоління,
Ти житимеш у їх серцях
До віку, до самого віку,
Самопожертви вільний птах.