Ми нація якої воля скута
Занедбана і попрана була
А слово наше не почуте
І часу безліч згаяно дарма
Але сьогодні нами незабуте
Бринить воно у голосі народу
Віддзвонює криштальним дзвоном
Прозора правда щира чистота
Терпіння линва увірвалась врешті
Настала мить тривожна і жаденна
Тягар ганебний скинути з плечей
Запаливши смолоскипи з полум’я сердець
На сполох б’ються ватри в грудях
Мов заклик піднятися з колін
Убить в собі покору рабську
Зламати вщент тугі кайдани
Блищить в очах свободи вітер
Він дме з високих гір
І кожний в перемогу вірить
Бо з нами бог дрижать вуста
За правду за надію і життя
Ми шлях тернистий йдемо
За ідеал суспільної країни
В ім’я нових наступних поколінь
Прийдешнім нащадкам й нам
Дорогу вказує Тарас Кобзар
Дух український стверджено життям
Він словом націю навік з’єднав
Любити Україну від серця аж до скону
На довге майбуття свій заповіт віддав
Шануймо собор вітчизни батьківщини
Країни вільних дум та мрій
Вогонь сердець за спину не сховати
Якнайвище піднеси його до сонця
Стискаючи серцебиття в долоню
Мов прапор вільного майдану
Най руки-крила змахнуть у небо
Пташиним роєм до світання
В правічну височинь омріяної волі
Розвіявши облудних хмар кайдани
Голос нації єдиним хором
Здригне весь світ прадавній клич
Горда слава віковічній Україні
Від моря до карпатських гір
Навіки слава відгомін озветься
Осяйній батьківщині дітей свободи
Це наш єдиний величний гімн
Нескорених сердець
Сергій Мат 24.11.04-14.01.05р.
08р