Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 117
Авторов: 0
Гостей: 117
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

Тихий стук, і стогін губ.
Милий подих, чути тут.
Крик життя, чи може болю,
вільна думка в голові.
Я не буду більш з тобою,
ти це чуєш, може й ні.
Я навіки поселився,
там де люди чи тварюки
пожирають, щось пусте.
Щось таке, чого не знайдеш
у казкових ЛСД.
Ми втікаємо, змирившись
з правдою кошмару.
Вивільни свободу, знайдеш щось
важливе? Крапку?
Досить болю!!!
Ти живеш у світі добрім,
ти живеш де завжди сміх.
Я навіки поселюся,
у кошмарній голові твоїй.
І побачу все що схочу,
що почую, буду знати.
Ти не спиниш мою долю.
Моя правда невблаганна!
Я не знайду тут спокою,
я не буду прогинатись.
Ти не вмієш буть собою,
тож не треба розпинатись.
Я не маю тут прощення,
моє серце вже не камінь.
Я не буду простягатись,
повз дорогу кам'яну.
Та якщо захочеш спати
випий трохи мого яду.
Я прощу тоді тебе,
де б не було моє сонце
й де б не була совість серця.
Я знайду спочинок вільно,
можеш не боятись...
© Нік Невідомий, 28.06.2010 в 01:11
Свидетельство о публикации № 28062010011147-00171108
Читателей произведения за все время — 24, полученных рецензий — 2.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии

Павел Голушко
Павел Голушко, 28.06.2010 в 01:35
Подобаються думки, Нік! А російською мовою пишеш?

З Балтійським вітром,
Павло

Нік Невідомий
Нік Невідомий, 28.06.2010 в 22:03
Дякую Павле!
раніше писав, але перестав по 2-м причинам:
1) граматику російську погано знаю і пишу тому з помилками)
2) мені українською більше подобається, російською не вдається донести думку правильно, та не тому що мови не знаю, словниковий запас є величенький, багато читаю та все ж віддаю перевагу українській
Нік Невідомий
Нік Невідомий, 28.06.2010 в 22:08
Дякую Павле!
раніше писав, але перестав по 2-м причинам:
1) граматику російську погано знаю і пишу тому з помилками)
2) мені українською більше подобається, російською не вдається донести думку правильно, та не тому що мови не знаю, словниковий запас є величенький, багато читаю та все ж віддаю перевагу українській
Павел Голушко
Павел Голушко, 28.06.2010 в 22:21
А я родом из Минска, очень жалею, что родная мова не звучит у меня в мыслях... Ты молодец!
Нік Невідомий
Нік Невідомий, 28.06.2010 в 23:25
Дякую Вам Павле! Дуже приэмно, що автор такого рівня оцінив мій вірш.
Павел Голушко
Павел Голушко, 28.06.2010 в 23:36
Вот уровень нашёл... обычные мысли на бумаге... всего-то...
Нік Невідомий
Нік Невідомий, 28.06.2010 в 22:28
Дякую велике Вам! Мені дуже приємно, що автору такого рівня, як Ви сподобався мій вірш.

Это произведение рекомендуют