Ховаю попід парту детектив Агати Крісті.
Життя уже не прожите моє даремно,
Опанував я і читання, і писемність.
Навчання кроку не дає ступити нам наліво,
але допомагає часом сильна злива
коли весь мокрий, але задоволений.
чи вже і це нам, недо- недозволено.
Пильнуєш час, старання і навчання,
Але виходить так, як навмання,
Коли катаєш чергове завдання
Міркуєш: навіщо воно нам?
Шляхи всі зайняті на пів-століття
Не кроку вправо і не кроку вліво
Міркуєш так: у чому сенс буття?
Адже прожито марно пів-життя.
Пройшло N років, змін немає, нащо вони?
Старі фільми прокрути від початку до кінця. І?
Літаєш вільно, як негори-птиця. Край?
Моменти кращі у житті не забувай.
Ти не ридай, не кидай все, як те дівчисько.
Бо час мине і все забудеш ти.
Не згадуй зараз всі свої невдалі ideas, mistakes
Не варті сліз твоїх вони, ага, вони.