Чому ледь видніють вони?
А серце, мов чаєчка, жалісно квилить,
Та хто ж з них, скажіть, завинив?
В кривавих боях наші прадіди бились,
Життя щоб кипіло зеленокриле.
Невже їм, полеглим, подяка така?
І ятриться біль у душі й не змовка.
І подвиги їхні славетні забуті,
А пам'ять про них мов в кайдани закута.
І там, де могила відважній людині,
Колючий бур'ян розростається нині.
Чому ж ці могили отак занедбали,
Чому тих забули, які воювали?
Невже їм, полеглим, подяка така?
І ятриться біль у душі й не змовка.
