МИ НЕ ІДЕАЛЬНІ, БО МИ НЕ БОГИ
І ЧАСТО ПОМИЛКИ РОБИМО В ЖИТТІ,
КОЛИ МИ ПІДНІМАЄМОСЬ НА НОГИ
В НАС СИЛИ НОВІ, ХОЧА ВЖЕ НЕ ТІ.
МІНЯЄМОСЬ МИ: ХАРАКТЕР І ДУШУ,
РОЖЕВІ ОКУЛЯРИ НАРЕШТІ ЗНІМЕМ,
ПОБАЧИМО СВІТ І СКАЖЕМО: «МУШУ
ЙТИ ДАЛІ ТУДИ, КУДИ МИ ІДЕМ».
ПОВИНЕН ПІДНЯТИСЬ З НАЙНИЖЧИХ НИЗИН,
ПОВИНЕН ПОВІРИТЬ В ЩАСЛИВУЮ ДОЛЮ;
ПРОЙТИ ВСІМ ШЛЯХОМ ВЕЛИКИМ Й КРУТИМ.
І СЕРЦЕ ОТРИМАЄ ВІД ТИХ СТРАЖДАНЬ ВОЛЮ.
ЩАСЛИВИМИ БУТИ МИ МОЖЕМ ЗАВЖДИ,
ТА ІНОДІ БІЛЬ ЗАТЬМАРИТЬ ЦЕ ЩАСТЯ,
ПО ТІЙ ДОРОЗІ ЩО ЙДЕШ ТИ ІДИ
ДО СМУТКУ Й ПЕЧАЛІ СЕРЙОЗНО НЕ СТАВСЯ.
НІКОЛИ ТИ ЇХ В ЖИТТЯ НЕ ВПУСКАЙ
РАДІЙ ТОМУ,ЩО В РЕАЛЬНОСТІ МАЄШ
ЧАС ПОВІЛЬНО МИНЕ, ТА ТИ ПОЧЕКАЙ!
ЗНИКНЕ З СЕРЦЯ РУБЕЦЬ І ВЖЕ НЕ ЗГАДАЄШ.
ТВОЄ ПЕКЛО МИНУЛО, ЗАПРОШУЮ В РАЙ
НА ТЕБЕ ДАВНО ТАМ Я ВЖЕ ЧЕКАЮ
ПРИ ВХОДІ ТУДИ ТИ СКАЖИ: «ПРОЩАВАЙ
МОЄ ІСНУВАННЯ, ТЕБЕ Я НЕ ЗНАЮ».
ТОБІ ПОДАРУЮ ЛЮБОВ Я І ЛАСКУ
ТА РУКУ НА СЕРЦЕ СВОЮ ПРИКЛАДУ,
Я ХОЧУ ЩОБ ТИ НЕ В ЖИТТІ БУВ, А В КАЗЦІ.
«ЗАГОЇТЬСЯ СЕРЦЕ» - Я ТОБІ ГОВОРЮ.
НЕ ЗЛИСЯ НА ДОЛЮ, НЕ ВИННА ВОНА
НЕ ХОЧЕ ВЖЕ КРОВІ ТВОЄЇ,
НАПЕВНО УСЕ ЦЕ - ТІ ЗЛІ НЕБЕСА
ДО ЩАСТЯ ЗАКРИЛИ ЩО ДВЕРІ.
З ТОБОЮ НЕ ХОЧУ Я РОЗЛУЧАТИСЬ
СТРАЖДАНЬ І БОЛЮ НЕ ЗНАТИМЕШ ТИ,
І БУДЕШ ТЕПЕР ЗАВЖДИ ПОСМІХАТИСЬ
В ОБЛИЧЧЯ ЛЮДЕЙ І РОЗЛУК САМОТИ.
|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
"Шторм"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Именинники
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Поиск по порталу
|
Автор: Ольга Климук
© Ольга Климук, 26.01.2010 в 16:38
Свидетельство о публикации № 26012010163809-00147579
Читателей произведения за все время — 80, полученных рецензий — 2.
Оценки
Голосов еще нет
Рецензии
Валентин Багинский, 30.01.2010 в 17:26
Да! Оля! Финал с Улыбкой - вполне реалистичен, т.к. у богов - с нею дело обстоит печально...:))
Стиль у вас - призывной...Заклик...! Франко отзывается - так послышалось.(?) Надхнення, Это произведение рекомендуют |
