Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"партитура"
© Нора Никанорова

"Крысолов"
© Роман Н. Точилин

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 461
Авторов: 2 (посмотреть всех)
Гостей: 459
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

МИ НЕ ІДЕАЛЬНІ, БО МИ НЕ БОГИ
І ЧАСТО ПОМИЛКИ РОБИМО В ЖИТТІ,
КОЛИ МИ ПІДНІМАЄМОСЬ НА НОГИ
В НАС СИЛИ НОВІ, ХОЧА ВЖЕ НЕ ТІ.
МІНЯЄМОСЬ МИ: ХАРАКТЕР І ДУШУ,
РОЖЕВІ ОКУЛЯРИ НАРЕШТІ ЗНІМЕМ,
ПОБАЧИМО СВІТ І СКАЖЕМО: «МУШУ
ЙТИ ДАЛІ ТУДИ, КУДИ МИ ІДЕМ».
ПОВИНЕН ПІДНЯТИСЬ З НАЙНИЖЧИХ НИЗИН,
ПОВИНЕН ПОВІРИТЬ В ЩАСЛИВУЮ ДОЛЮ;
ПРОЙТИ ВСІМ ШЛЯХОМ ВЕЛИКИМ Й КРУТИМ.
І СЕРЦЕ ОТРИМАЄ ВІД ТИХ СТРАЖДАНЬ ВОЛЮ.
ЩАСЛИВИМИ БУТИ МИ МОЖЕМ ЗАВЖДИ,
ТА ІНОДІ БІЛЬ ЗАТЬМАРИТЬ ЦЕ ЩАСТЯ,
ПО ТІЙ ДОРОЗІ ЩО ЙДЕШ ТИ ІДИ
ДО СМУТКУ Й ПЕЧАЛІ СЕРЙОЗНО НЕ СТАВСЯ.
НІКОЛИ ТИ ЇХ В ЖИТТЯ НЕ ВПУСКАЙ
РАДІЙ ТОМУ,ЩО В РЕАЛЬНОСТІ МАЄШ
ЧАС ПОВІЛЬНО МИНЕ, ТА ТИ ПОЧЕКАЙ!
ЗНИКНЕ З СЕРЦЯ РУБЕЦЬ І ВЖЕ НЕ ЗГАДАЄШ.
ТВОЄ ПЕКЛО МИНУЛО, ЗАПРОШУЮ В РАЙ
НА ТЕБЕ ДАВНО ТАМ Я ВЖЕ ЧЕКАЮ
ПРИ ВХОДІ ТУДИ ТИ СКАЖИ: «ПРОЩАВАЙ
МОЄ ІСНУВАННЯ, ТЕБЕ Я НЕ ЗНАЮ».
ТОБІ ПОДАРУЮ ЛЮБОВ Я І ЛАСКУ
ТА РУКУ НА СЕРЦЕ СВОЮ ПРИКЛАДУ,
Я ХОЧУ ЩОБ ТИ НЕ В ЖИТТІ БУВ, А В КАЗЦІ.
«ЗАГОЇТЬСЯ СЕРЦЕ» - Я ТОБІ ГОВОРЮ.
НЕ ЗЛИСЯ НА ДОЛЮ, НЕ ВИННА ВОНА
НЕ ХОЧЕ ВЖЕ КРОВІ ТВОЄЇ,
НАПЕВНО УСЕ ЦЕ - ТІ ЗЛІ НЕБЕСА
ДО ЩАСТЯ ЗАКРИЛИ ЩО ДВЕРІ.
З ТОБОЮ НЕ ХОЧУ Я РОЗЛУЧАТИСЬ
СТРАЖДАНЬ І БОЛЮ НЕ ЗНАТИМЕШ ТИ,
І БУДЕШ ТЕПЕР ЗАВЖДИ ПОСМІХАТИСЬ
В ОБЛИЧЧЯ ЛЮДЕЙ І РОЗЛУК САМОТИ.
© Ольга Климук, 26.01.2010 в 16:38
Свидетельство о публикации № 26012010163809-00147579
Читателей произведения за все время — 80, полученных рецензий — 2.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии

Валентин Багинский
Да! Оля! Финал с Улыбкой - вполне реалистичен, т.к. у богов - с нею дело обстоит печально...:))
Стиль у вас - призывной...Заклик...! Франко отзывается - так послышалось.(?)

Надхнення,

Ольга Климук
Ольга Климук, 30.01.2010 в 21:43
В жизни финал всегда должен быть реалистичен. Спасибо за отзыв)

Это произведение рекомендуют