Вичавлювали протипіхотні міни мов
вугрі із сідниць землі
Еритроцити переносили свій кисень до найближчих канав
Гаряча плазма оплакувала дерева та повітря
свіжа кров виступала на божій посмішці
скрапувала у віспини воронок
комарі водили хороводи серед гучної випивки
розводили багаття
дим виплавляв на небі різних звіряток
та приклеював до них слова з листів
що ніколи не потраплять до домашньої поштової скриньки
сузір’я клякс
перемішували сіль Чумацького Шляху
з високоякісним порохом
одразу насипаючи у нові гільзи спинномозкових каналів
шнуруючи вичищені до блиску чоботи солдатів
впевнених у завтрашньому дні
та коли щось – у дбайливих і сексуальних медсестрах госпіталю
міни тим часом дозрівали
під розстібнутими блискавками хмар
випарами озону
та сповненими щастя веселками-гойдалками
на яких усміхнено каталися янголи смерті
за місцевим часом
яке немов прапор
немов вирок
немов підбитий літак
немов зупинений танк
немов аерозоль, що стелить подушки до втомлених голів
на які падають стрілки годинника
приковують назавжди
старших воїнів, схожих на уламки каміння
молодших – на щойноспечену цеглу
вкладаються один на одного
стають братами по долі
назавжди закриваючись у своїх оселях
кістки залізниць перевозили на собі
сигари генералам
кістки залізниць
перевозили
зіниці загиблих
що кавовими зернами розчинялись
у сливовому сиропі космосу