Ніхто цього не знає.
Ніхто цього не бачить.
Що криється в душі,
В думках у нас живе.
Як сонце прокидається.
Як пташка щось говорить.
Як вітер піднімається
І почуття мої несе,
Як відстань він долає
Моря і океани переліта за мить
І нас з тобой єднає,
І дозволяє далі разом жить.
|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
"Шторм"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Именинники
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 423
Авторов: 0 Гостей: 423
Поиск по порталу
|
Автор: Искатель
© Искатель, 15.08.2009 в 01:35
Свидетельство о публикации № 15082009013537-00121122
Читателей произведения за все время — 63, полученных рецензий — 2.
Оценки
Голосов еще нет
Рецензии
Геннадий Ильницкий, 15.08.2009 в 08:07
"Як пташка щось співає"
Мені так здається... 
Искатель,
18.08.2009 в 23:16
дуже дякую за ремарке.. я просто у цій справі ще дуже-дуже зелений... це лише мої перші спроби, тому буду вдячний за кожне побажання :)) але я саме хотів сказати, що не співає... а говорить... розумієте... ну як навчитися чути, але не лише чути, а розуміти мову всього, що нас оточує... От саме це я хотів сказати, можливо, якось не влучно :(
Геннадий Ильницкий,
19.08.2009 в 06:45
Тоді, мабуть, "щебече" - це одночасно і співає, і промовляє(як дитина, чи жінка).
Бажаю Вам успіху! :-) Это произведение рекомендуют |