Чому такі цікаві протиріччя? Щоб відповісти на це питання, треба зрозуміти функцію помсти.
Роль помсти у суспільстві -- запобігати кривду та злочин, чином створення середовища де злочинець може вірогідно чекати помсти за свої дії. Таким чином помста робить злочин дорогим для злочинця, і поменшує кількість злочинів. Це особливо явно коли ми міркуємо про той факт що помста зазвичай коштує месникові.
У психології це зоветься "альтруістична кара". Яскравий приклад того -- гра з біхейвіорістичної економіки (перетину економіки та психології) що зоветься "Гра Ультиматум" (Ultimatum Game). Суть тої гри проста: два гравця ('пропонувач' та 'приймач') отримують, наприклад, $20. Пропонувач пропонує як їх поділити, а приймач чи приймає чи відкидає запропоноване ділення; якщо ділення відкинуто, гроші втрачені для обох гравців. Пропонувач зазвичай працює на дослідників, і тільки приймач є справжнім учасником експерименту.
Очевидно що з точку зору власного прибутку, будь-яка доля окрім нуля вигідна для приймача; проте зазвичай приймачі відкидають долю менше $6-8 з $20, таким чином втрачаючи гроші, але також караючи несправедливого пропонувача. Що також цікаво, якщо ми переконаємо 'приймача' що він заслуговує отримати менше (наприклад, ми даємо тест учасникам, і кажемо їм що ті, хто тест провалили, становляться приймачами), то рівень на якому несправедливе пропонування відкидається, стає нижче. Також якщо понизити активність певної частини префронтальної долі мозоку засобом Транскраніальної магнітної стимуляції, приймач сприйматиме набагато гірші ділення; він розумітиме що вони несправедливі, але це його вже не бентежитиме (1, 2).
Метафорично кажучи, N'альтруістичний карач' падає на гранату на користь суспільству. Він підвищує суспільне благо коштом меншого зниження власної користі.
Звичайно це стосується не усіх випадків помсти. Наприклад вендетта, де помста іде за помстою, суспільству не допомагає. Щоб бути суспільно ефективною, помста має карати очевидну несправедливість, кривду, чи злочин; і люди які це роблять -- санітари суспільних джунглів.
Суспільству такі санітари потрібні; проте часто сучасне суспільство відкидає цю ідею на користь певної ідеї людяності -- людяності у дуже вузькому, егоістичному сенсі.
Декілька років тому в Британії був цікавий випадок: крадій вламався до хати колекціонера зброї, а той схопив меч зі стіни і крадія відбив. Крадій поскаржився до суду -- і виграв, бо суд засудив колекціонера за занадто високий рівень користування силою! Це -- перверсія моралі, і британський суд скарав героя на користь злочинцю; бо помста, помста за очевидну кривду та злочин, має важливу суспільну функцію, і кожний такий месник за злочин, за кривду, за шкоду невинним -- герой.
Отже людина яка відмовляється мстити за кривду, в реальності діє не морально а егоістично, бо саме помста є альтруістичною дією, а відмова від помсти зберігає особі кошти помсти, але за рахунок здоров'я суспільства.
