Приспані тривоги?
Біль і сум розлогий
Їх відгонить вмить.
Знову осінь плаче,
Дим багаття бачу.
Він сліпий, неначе
Хоче біль спинить.
Знаєш, не тікай,
Бо тікає край,
Мріяний розмай
У багряну даль.
Виберу мету,
Всі жалі змету,
Вірю і знайду
Свій святий Грааль!..