Переймаюсь тривожним духом,
Ще чекаю якусь я провеснь,
Але знаю: її не буде
Лист карбований пада й пада,
Всі дороги вклада червінцем.
І скригоче тихенько зрада...
Й того болю уже по вінця
Скорбно виють вночі вітри,
Раз у раз іздригається серце.
Чом не не можу я все осягти,
Що весна та єдина не верне?..
Не кохав. Не кохала? Забули...
Заграй, осінь, романс останній!
Я зрікаюсь тебе, та ніколи
Не зректись мені свого кохання!..