Боса йшла по холодній траві.
Сяйво місяця хлюпнулось рівно-
Облило з голови до ніг
Я останнім часом блукаю,
Мов примара чи навіть причинна.
Не шукаю тебе, не чекаю-
Наші ночі гортаю невпинно
Це журба. В неї дивна манера
Мати щем у щасті й в жалю.
Я тебе забуваю ,напевно,
А, можливо, просто люблю...