Литературный портал Графоманам.НЕТ — настоящая находка для тех, кому нравятся современные стихи и проза. Если вы пишете стихи или рассказы, эта площадка — для вас. Если вы читатель-гурман, можете дальше не терзать поисковики запросами «хорошие стихи» или «современная проза». Потому что здесь опубликовано все разнообразие произведений — замечательные стихи и классная проза всех жанров. У нас проводятся литературные конкурсы на самые разные темы.

К авторам портала

Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер.

Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего.

Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться.

С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём.

И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8

 

Стихотворение дня

"партитура"
© Нора Никанорова

"Крысолов"
© Роман Н. Точилин

 
Реклама
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 386
Авторов: 1 (посмотреть всех)
Гостей: 385
Поиск по порталу
Проверка слова

http://gramota.ru/

Понад обрієм пливуть, наче лебеді, хмарини,
Білий смуток навівають на поля,
Наче стрічки кольорові, розкотилися стежини,
І, мов мати, обіймає їх земля

Я повільною ходою йду над рідною рікою,
Де лілеї зацвітають білим цвітом,
Де по затінках-запливах проростає ряст весною,
І,мов казка, лине вечір понад світом

Сонце лагідно схилилось на м`які, пухкі хмарини,
Позолотою осяяло півнеба.
Я погляну на це диво - на яскраві павутини,
На мереживо, якому ткач не треба

Скільки згляну - бачу поле, а за ним – ліси просторі,
В сяйві сонця оперезані левади,
А у річці - тихі хвилі, срібно-сині і прозорі,
Плинуть легко .А куди? Та де їм знати!..

Понад річкою трава, мов шовкові рушники,
І м`які такі, і ніжні, і приємні,
А на кожній стебелині - діамантові краплини ,
Що вразливий вечір сипле недаремно

І я босими ногами йду по літній прохолоді,
По улюбленій стежині росянистій.
Я щаслива, що живу, що найкращі свої дні
Проведу у цій красі я мальовничій!

© Малинка (Анна Малюга), 22.04.2009 в 15:23
Свидетельство о публикации № 22042009152330-00104994
Читателей произведения за все время — 68, полученных рецензий — 0.

Оценки

Голосов еще нет

Рецензии


Это произведение рекомендуют