Маленьке, спритне янголятко
Туди - сюди як дзига скаче,
Воно іще таке малятко,
Як щось не так - то зразу плаче.
То спатоньки, то їсти хоче
Що і не зразу зрозумієш,
Розбудить криком серед ночі
І тут нічого вже не вдієш)
Усі до нього: "мій маленький",
Візьмуть на ручки - погойдають
Бо він такий ще солоденький,
Його усі дорослі забавляють.
Так мило посміхається,
Белькоче щось своє,
Ще сам не одягається
Бо зовсім ще мале.
Багато всього потребує:
Великої любові і турботи,
І не біда що вередує,
Усім знайдеться з ним роботи)
Це щастя й подарунок долі
Своє дитятко обіймати,
І кожен Божий день
Ніжненькі щічки цілувати!)
|
Публикации на сайте о событиях на Украине и их обсуждения приобретают всё менее литературный характер. Мы разделяем беспокойство наших авторов. В редколлегии тоже есть противоположные мнения относительно происходящего. Но это не повод нам всем здесь рассориться и расплеваться. С сегодняшнего дня (11-03-2022) на сайте вводится "военная цензура": будут удаляться все новые публикации (и анонсы старых) о происходящем конфликте и комментарии о нём. И ещё. Если ПК не видит наш сайт - смените в настройках сети DNS на 8.8.8.8
 "партитура"  "Крысолов"
Новые избранные авторы
Новые избранные произведения
Реклама
Новые рецензированные произведения
Содержание
Поэзия
Проза
Песни
Другое
Сейчас на сайте
Всего: 88
Авторов: 0 Гостей: 88
Поиск по порталу
|