Під зеленим дахом Трускавця Пю джерельну життєдайну воду... Добрим людям хай водичка ця Принесе здоровя, силу, вроду! Хай довіку тепле джерело Струменить, пульсує в Божім краї Галичан під ангела крилом, Бо Нафтусі більш ніхто не має! Трускавець – це вишуканий смак Створених із дерева будинків... І кружляє голуб – сизий птах - Над його дорогами і ринком. Загляну в різбляні вікна ті - Здасться навіть, мов ошатна пані Капелюшок зніме в самоті Та й присяде скраю на дивані, Рукавички файні покладе Біля себе, та прикриє очі Лиш на мить... А я згадаю, де Я лишилась мріяти до ночі... Трускавець, вельможний і простий! Скрізь - твої сопілочки і скрипки Плачуть і співають нам про тих, Хто Вкраїни долю звив у звитки! Так було...І є... І буде так, Аж допоки білий світ існує: Пересохлі жадібні вуста Пють Нафтусю, бо вона - рятує! І струнких Карпат висока синь Западе назавжди в світлу душу... Засумуєш - спомином полинь У карпатські верховини, друже! Пишнотіє вродою земля. Жолуді скидає дуб розкішний. Біла хмара котиться здаля, А з гори лунає пісня ніжна...