Сумно вітер колише дерева.
Сумно виє у полі.
Хочуть руками дістати до неба
Високі стрункі тополі.
Сумно дивляться в небі зірки.
Сумно світить місяць.
Невеселі світлячки
Вже чомусь не світять.
Сумно ідуть заплакані люди.
Сумно.
Когось ховають.
Вже посиніли застиглі руки,
Очі вже не заграють.
Сумно чомусь дивлюсь я на світ.
Сумні вірші складаю.
В морі чужих пекучих сліз
В відчаї я потопаю.
Сумно стає чомусь на душі.
Сумно.
І так щоночі.
Сумно стає поночі.