Бринза (Лирика / городская)


Про бринзу неможливо лиш у прозi –
Звеличувати треба у пiснях.
Ту бринзу треба увiнчати в бронзi,
Насамперед її чаклунський смак.

У кошику, загорнута у листя,
Волога, ямкувата iсмачна,
Привезена з путильського обiйстя
Овеча насолода, свiжина.

Вона найкраще до вина пасує,
Без бринзи в мамализi пiсний смак.
Хто нею з помидорами ласує,
А дехто навiть I без хлiба, так..

Чи дочекаюсь, мрiючи, обiду?
Намрiяв хлiб iз бринзою в руцi…
Заради бринзи в Чернiвцi поїду
Шкода, що так далеко Чернiвцi...


© Семен Венцимеров, 18.01.2008 в 11:35
Свидетельство о публикации № 18012008113504-00054445 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 7, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет