Подаруйте мені море
Я колись постарію, пам'ять часом замулить.
Якщо будуть дарунки до того рубежу -
Хай це буде не берег, а нехай буде море,
Я за це, любі хлопці, вам спасибі скажу.
Попливу я по морю, все життя пригадую,
Своє місто згадую, те - де друзі шумлять,
Вулиць ріки у море там неначе впадають
І баркаси будинків на приколі стоять.
Що мені іще треба? Та вже, мабуть, і досить.
Аби дизель старенький безвідмовно служив,
Аби руки втомилися на опівнічній вахті,
Відчуття щоб з’явилось - не даремно ти жив.
Аби я повертався, весь старий, знаменитий,
Аби дошки причалу мимохідь прогинав,
І товариш старий мій, від роботи втомившись,
Все ж від щирого серця тут мене обнімав.
Я колись постарію, пам'ять часом замулить.
Якщо будуть дарунки до того рубежу -
Хай це буде не берег, а нехай буде море,
Я за це, любі хлопці, вам спасибі скажу.