Тріумфальна арка Августа
(Свободные формы /
верлибр)
Пелюстки персиків мерехтять У часопросторі мурів Ріміні: Вітер з моря – Час наказав мені бути. Хвилини – вони зупинилися на бруківці Під воротами мідних чобіт і биків: Країна телят, місто вітрів, люди доріг: Звідси. Кронос камінний. Застиглий. Його можна торкнутись руками. Коли риби стають птахами моря, А смерть жартує: «Ви добре сховались!» (А я і не думав). Темні віки – це просто протяг У чорному замку історії, Де гостював Папа Адеодат, У будинку порожньому Безсловесних годин стебла Дерева ночі. Босоніж під аркою танцюють весталки, На свято вовків – На бучні луперкалії Тягнуть глеки вина – густого як кров Три кульгавих авгури, А я і не знав, що лелеки-патриції Мають власний сенат, Вершник простоволосий на щиті пише слово Вуглиною: «Veritas» Під тріумфальною аркою Перемоги, якої не було. Місяць вовків – фебруарій – минув. Нині весна. Час легіонам птахів Летіти над Ріміні – в країну венедів. Як і мені…