Калоші мрійника Квазімодо (Свободные формы / белый и вольный стих)

                                 «А Ви знаєте наперед,
                                   що повинно трапитись
                                   у Вашому оповіданні?»
                                                     (Ернест Гемінгвей
                                                      «Листи з бурхливого моря»)

Шум новобудови.
Хтось зачарований
Старої цегли пилом.
Хтось замість квітів
Воліє нюхати
Перегар іржавих автомобілів.
Хтось милується
Залізними і бетонними деревами,
Снідає паперовими яблуками,
У свій мікрочіповий мозок
Запихає стосами
Рекламну макулатуру.
Хтось замість книжок
Читає газети.
Хтось замість кіно
Дивиться блимання телевізора,
Полюбляючи замість лиць
Дивитися на тупі рожі,
Де жодної думки у скляних очах,
Де замість почуттів
Бажання набити шлунок.
А хтось ладен слухати
До нескінченності
Какафонію міста Бу.
Шкіряний портфель
І горнятко кави
Випите на руїнах Бастилії.
Мугикаю Марсельєзу,
Мрію стати корсаром
Чи то альбатросом.
Бо літати чи плавати –
То один спосіб
Бути.

© Артур Сіренко, 15.03.2022 в 12:49
Свидетельство о публикации № 15032022124938-00449685 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 7, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет