Дикі гуси (Свободные формы / белый и вольный стих)

«Понад усе сіди шанували плуг, сонце та лісовий горіх…»
                                                (Скелла «Війна з фірболгами»)

Вітер з океану
Холодним віскі
У мій дірявий келих.
Роса на траві
Як сльози Ірландії –
Старої вдови.
Біля білого каменю
Якому поклонялися
Люди мого клану,
Тінь мертвого короля Кормака*
Загубила мішок з туманом.
Отож ми і журимось
Збираючи з того туману росу**…
Країна холодних каменів
Країна сумних пісень
Країна п’янкого вересу
Країна гордих королів
Країна червоної охри
Країна…
Де ти?

Примітки:
* - мається на увазі Кормак макАрт (Cormac macAirt) (204 – 244) – верховний король Ірландії, онук короля Конна Сто Битв (Conn Cetchathach) (116 – 136).
** - натяк на давню ірландську пісню «Роса туману», яка стала гімном ІРА.

© Артур Сіренко, 13.03.2022 в 13:00
Свидетельство о публикации № 13032022130040-00449635 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 5, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет