Ольстер 1972 року (Свободные формы / верлибр)

                «Чи дивлячись смерті в лице,
                  Чи йду на висоти сну,
                  Чи забуття знаходжу в вині –
                  Зустрічаю обличчя твоє…»
                                                    (Вільям Батлер Єйтс)

Казали: дощ змиє все –
Навіть якщо це душа,
А не чорна бруківка.
Казали: вам не звикати
Таке от – не одну тисячу літ.
Казали: ви самі – ірландці
Як пси на своєму нещасному острові
Ви зроду не знали,
Що таке лад і король,
Що таке влада і власність
Що таке бути підданим,
Що таке добре говорити англійською.
А я просто стискав
Холодне залізо
І думав:
«Ірландію…
Мою чарівну Ірландію…
Розстріляно
Цієї зими
Цього січня
1972 страшного року…»

© Артур Сіренко, 12.03.2022 в 00:01
Свидетельство о публикации № 12032022000108-00449599 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 5, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет