В них усе таке вузьке, малесеньке,
Що і душу доведеться звузити.
Але ж він мені такий ріднесенький!
Хоч в палац, хоч в юрту, - будем юзати
Ту халупку, що всім смартам - смарт,
Аби ж очі його ясно сяяли.
Я поїду! З ним! І це не просто жарт...
Аби серденько його не краялось.
Адже там не так й погано вже:
Техпрогрес, у маркетах дистанція.
Ну то й що, що трохи все чуже?
Але ж вчасно поїзди на станціях!
А туалети! Боже, це - святе!
Сядеш - і забувся, нащо сів туди...
А іще там сакура цвіте,
І багатохвостий лис рудий...
Подарю йому на Валентина день
Цілу купу шоколаду класного.
Хоч сама й зіжру, під тих пісень,
Але ж по-новому треба празднувать...
Хоч цунамі, хоч вітри - та все одно.
Я поїду з милим до Японії!
Хоч на Небо, хоч разом на дно,
Якщо буду я його законною.
14.02.2021