Луганда (Свободные формы / верлибр)

                        «Над долиною Луганди сутінки,
                           Сонце пливе на широкій спині
                           Зеленого крокодила неба…»
                                                      (Квангa Бамбако)

Чорний народ  Луганди
Вилазить з глибоких нір,
Чорний від пилу Плутона -
Скам’янілих дерев пекла.
Чорний народ Луганди
Знову співає осанну
Бородатому Бармалею,
Знову вивішує «Веселого Роджера»
Над кам’яним одоробалом
З вибитими шибками.
Чорний народ Луганди
Кричить цинічним людям
У дорогих смокінгах:
«Ми хочемо бути рабами,
Хочемо у копальнях
Для вас добувати золото!»
Чорний народ Луганди
Будує свої піраміди
З чорних і рудих каменів
Во славу своїх олігархів,
Во славу фараона півночі –
Лисого й злого карлика.
Чорний народ Луганди
Розфарбовує вітер
Смугами колоради
І хоче вбивати і грабувати
Всіх хто інакше думає.
Пригостіть їх кавою –
Тою, високого сорту
Вирощенною в Руанді…

2014

© Артур Сіренко, 10.12.2019 в 12:00
Свидетельство о публикации № 10122019120015-00430824 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 9, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет