*** Ой, летіла пташечка повз місяць, Ой, летіла, чорная, поночі – До гілоньки, де гніздечко висить, Де пташата – кожне їсти хоче. Здалеку летіла, чи то зблизька – Те ніхто не знає і не бачив. Високо летіла, чи то низько – Місяць крильми зачіпала, наче… Не співала пташка, не кричала – Поспішала, вірная, додому, А про що вона собі мовчала – Того взнати не дано нікому. Ой, летіла пташечка, летіла, І не здумала про відпочинок… Бо, якщо Господь дарує крила, То літати – майже що не вчинок.