Оригинал
В мереживі ранкової роси.
Инна Чехова
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48753&poem=265841
В мереживі ранкової роси,
що посеред весняної краси,
милуючись проміннями любові,
шепочеться гілля тонке вербове,
схилившись до озерної води.
Той шепіт тихо вітер роздував,
втішаючи, щоб ти не нудьгував.
Душа твоя полинула до неба...
зі мною ти... а я живу без тебе...
Але ж, ти зовсім інше обіцяв...
І, знову спогад в пам'яті моїй
залишив слід нездійснених надій.
А доля розвела мене з тобою,
як вітер із зеленою вербою
у рОки молоді безмежних мрій.
Купається в сльозах моя тужба,
як на весні засмучена верба.
Але до сонця гілля розпрямляє
і біль із часом трохи утихає...
не зникнуть тільки роси і журба.
В мереживі ранкової роси,
що посеред весняної краси,
милуючись проміннями любові,
шепочеться гілля тонке вербове,
схилившись до озерної води.