Пустельний лiс (Свободные формы / стихотворения в прозе)

              «Безлюдні стежинки, пустельний ліс…»
                                                                            (Гао Ці)

У цій пустелі тільки самота
Мені супутником. Отож, як схимник
Кудись іду… Під небом,
Що смарагдами зірок
Віщує долю. Навпростець
Стежиною, шляхом оленів
Топчу килим осінніх листомрій.
І споглядаю, як в омріяний вирій
Летять останні гуси й журавлі –
Вперед чи то назад:
На північ холодів
Чи то в спекотний край
Летять… Лише старий відлюдник
Шлях в лісі відшукав туди,
Де птахи не літають і ніхто не ходить:
У тиші лісовій побачив Пустоту
Легенькі тіні Дао… Нетривкі…

© Ли Чень Дао, 06.05.2017 в 10:56
Свидетельство о публикации № 06052017105643-00409144 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 24, полученных рецензий — 1.
Оценка: 5,00 (голосов: 2)