Короткі сни (Свободные формы / белый и вольный стих)

Сам собі
Нагадував отамана
Лівобережжя
Божевільного 1919  року,
Коли ненароком зазирав у дзеркало,
Щоб пошкрябати обличчя бритвою,
Пошерхле від вітру війни.
У снах навіть відчувалась важкість шаблі
У зашкарублих долонях орача,
І тріскотіння коників
Цокотіло, як голос скоростріла.
У цій несправжній пам’яті
Я так само вбивав
Сірих зайд-покидьків.
© Артур Сіренко, 05.08.2015 в 22:03
Свидетельство о публикации № 05082015220344-00385896 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 8, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет