По мене прийшли, Як раніше ходили до інших, Стираючи лик, дію, голос Повільно-повільно. По мене прийшли Несподівано. Без перебільшень, Щоб знову боротись З системним моїм божевіллям. Всесвітні закони травою вростають у мене, Я чую припливи й відпливи, Стагнацію часу, Втрачаю себе, почуваючись, ніби евглена У Понті Евксинському Чи промінець Волопаса. По мене прийшли. Цей буденності смак майже мідний Бринить в звинуваченнях мертво-армійської долі. Чи прагну я знань? Може, дійсно, я знищення гідний? У Греції все є – І лемма із присмаком солі.