У небо націлені чортові бензовози, в макітрах розбовтана ницість зі знаком плюс, жінки хочуть лайкати фото дітей у бозі, щоб ті помирали порядно. без слів “борюсь”. щоб мир заправляли пальним з плоті й крові слабших, які на забій – як на свято – ідуть живцем, щоб можна було Україну вважати завше за ферму, де страуси мають людське лице. коли ж і вони передохнуть, доклавши лапки до світлих часів співчуття до чужих катів, з яйця страусиного вилізе птеродактиль – і ласо зжере весь цей світ підставних святинь