Коли тебе безтямно я хотiв
(Лирика /
стихи о любви)
Коли душа,з лещат передчуттiв, Всеж випручалась наче з клiтки пташка, Я зрозумiв,як їй було там важко, Коли тебе безтямно я хотiв. Я зрозумiв,як важко було дню, Дивитись в нашi очi вiдчайдушно, I вiдчувати,як було їй душно, Коли вуста зрiкалися вогню. Коли i фраз оголенiсть,i мрiй, Вiд безсором'я власного не вмерли, Я зрозумiв,що розсипати перли, Простiше нiж почути "Все,ти мiй..." Невиправданнiсть жестiв,сподiвань, Неплатить бiльше доля по рахунку... Коли ти всеж захочеш поцiлунку, Цiлуй мене,та тiльки непорань!