Винахідник солом'яних струн
(Лирика /
стихи о любви)
Винахiдник солом'яних струн до чавунної скрипки пiдфарбовує сни i хворiє "коханням заочно", реставрує забутi пiснi (але дуже не точно) i фiльтрує калюжi у пошуках срiбної рибки.
А Вона ... нiби дощ, що чарiвно i лагiдно плаче. Врештi, звiдки цей потяг до Юної Нiжної Неї? Що за дивнi бажання? Якiсь непiдвладнi iдеї? Схаменiться! (Нiзащо.) Облиште! (Нiколи.) Юначе! Не жартуйте з вогнем – Ви загинете в ньому! (Тим паче...)