Доречi (Лирика / стихи о любви)

- В неї замріяні очі,
вітер мені шепоче.
І нібито неохоче
Волоссям її лоскоче.

Куди ж ти поділась?
Чи може наснилась?
В вікно птахом билась.
Аж раптом спинилась.

Я шукав тебе марно.
Стало вогко і хмарно.
Я сказав: - це все дарма.
Знать, така моя карма.

Хмари в неба благали.
Біль дощем заливали.
День за днем пробігали,
Сумнівами накривали.

Однак, сумніви недоречні.
Коменти небезпечні.
Факти незаперечні.
Не цього я жадав, доречі.

16.05.14

© Оля Гаврилик, 02.06.2014 в 16:22
Свидетельство о публикации № 02062014162230-00361414 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 5, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет