Чоловiки клану О'Коналл (Лирика / философская)

                           «Тому, з ким говорив я біля ватри
                            Коли шукав я рими Данаана…»
                                                        (Вільям Батлер Єтс)

Чоловіки клану О’Коналл –
Старі воїни в кілтах кольору
Давнього гірського заліза,
Що бувало в бувальщинах.
Чоловіки клану О’Коналл –
Моряки з потопленого корабля
Просякнуті сіллю і запахом моря,
Що ховає в собі рибу Сонце.
Чоловіки клану О’Коналл
Просякнуті віскі і холодом роси
Уладського туманного дня
П’яніють від північного вітру.
Чоловіки клану О’Коналл –
Музиканти вересових пісень,
Скрипалі потойбічних танців,
Співаки водоспадів неба.
Чоловіки клану О’Коналл
Цінують джигу більше
Ніж сон життя.
Чоловіки клану О’Коналл –
Вміли вмирати за короля
Тари і землі Дун на н-Галл.
Рибалки і ковалі,
Казкарі й пастухи,
Майстри твіду і вівчарі –
Скільки вас
У чужу землю лягло…

© Шон Маклех, 10.05.2014 в 20:56
Свидетельство о публикации № 10052014205645-00359786 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 30, полученных рецензий — 3.
Оценка: 5,00 (голосов: 3)