Де плаче рідна мова!
Вона у серці, у тобі!
Вона як пісня колискова!
Що з раннього дитинства,
Співає матір у ночі!
Та колихаючи в обіймах,
Стискає плачучи!
Вона доносить рідне слово!
Та ти цінуй його завжди!
Бо це твоя рідна мова!
Вона спиняє ціль біди!
Рідне слово! Що це? Та навіщо?
Не розумієш, бо ще малий!
Воно найцінніше горе!
Та скарб твоїх мрій!
20.02.2012