Я люблю тебе Україно! Все, що в тебе є і все, щого нема Я люблю всі гори і рівнини, Бо такої щедрої, як ти, землі, нема Я люблю всю твою природу І люблю свій Київ, там, де народилась я. Я люблю Дніпро і Лису гору, Там я милувалася б щодня, Я люблю тебе усю таку, яка ти є, – Ти справжня матінка моя, Бо в світі не знайдеш краси такої І такої мови не знайдеш ніде, Бо наша мова калинова – Найпісенніша і милозвучніша була завжди і є! І щоб не сталося, ніхто, ніщо уже й ніколи, Не дасть (мені) приводу, щоб тебе розлюбить, Бо на цій землі, де народилась, і на небі, Завжди я буду тебе любить!