Ёго доля - боротьба,
серце повне болю,
він з дитинства сирота,
доля втрапила в неволю.
Ёго кріпацькі кайдани,
розірвали три пани,
за свободу кріпака,
вони бились до кінця.
"Борітеся - поборете!",
звертався до Кавказу,
ви богом незабуті,
вірте твердому наказу.
До свого народу,
любов він відчував,
в творі кожному,
добрим словом втішав.
Написав чудову збірку,
кобзарем ёго прозвали,
у руках тримав він зірку,
"Три літа" її звали.
В молодому віці,
вірш він написав,
щоб в старому віці
в Україні спав.