Як часто мріяла сказати слово "тато", І поруч йти , не знаючи куди . Під голос твій ласкавий засинати І міряти свої й твої сліди. Мій любий сон, утрачений у ночі , Сновида неіснуючих років. Всі кажуть, що у мене твої очі ... Моє ім'я таке, як ти хотів. Дивлючь на чорно-білу фотокартку, На ґрунт цвинтарний ношу парні квіти... Я маю шанс почати все спочатку , Прожити все , що ти не встиг прожити... Колись у мене також будуть діти. Ти ,як мене , прошу їх бережи. Спасибі , що зумів мене навчити Любити без смертельної межі...