Втрачена совість (Лирика / философская)

Як душить ненависна совість -
Мій заплямований футляр.
Стає тісним безмежне море
Серед фантомних чорних мар.
Дорога,що веде в нікуди,
Життя, якого не було...
Стискає крига тісно груди
Й крижчить душа, мов бите скло.
Порожній світ асоціацій...
Безвихідь - темний коридор .
Спокуса на отруйній таці
Роз'їсть тепло сердечних пор...
© Лія, 12.03.2013 в 17:42
Свидетельство о публикации № 12032013174233-00325109 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 27, полученных рецензий — 0.
Голосов еще нет