Я снами доторкнуся до долонь, Холодних і небесно-кришталевих. Погладжу срібло юних зовсім скронь, Що назавжди забрало в мене небо. Ти так далеко і водночас – поруч , Я відчуваю захист в темній млі , Мабуть, тепер ти янгол-охоронець, Примарний дух на цій живій землі…