26 швидко йшов (Лирика)

26 швидко йшов
я щось втратив , щось знайшов
на щось набрів , чогось минув
щось памятаю , щось забув.
Багато де я щось робив ,
із кимсь дружив ,когось любив
і прислухався , й говорив
сміявся ,злився все було
але минуло , загуло.
І що пройшло , того нема
а те що є, то знов дарма!
Тримав я птицю у руках ,
й наспівувала вона шлях ,
та враз щось вибило із рук,
і пустка вкрила зелень лук.
Чи мо я де посіяв зло ?
Чи може смуту заподіяв ,
що так мене у низ знесло ,
що я не я крило без піря!
Прости ж , кому сказать не знаю,
чекаю щось , відволікаю...
Катую сам себе , вбиваю,
вмираю , знову й знов в зневірі...
Та ми не звірі ,й коли поруч
я після одиноких днів , почую
річ людську , то зрозумію
що саме я , й коли впустив..
Чи навпаки на щастя що посіяв.
© Бенедикт , 17.01.2013 в 17:23
Свидетельство о публикации № 17012013172344-00319608 на Grafomanam.net
Читателей произведения за все время — 9, полученных рецензий — 1.
Голосов еще нет